Самоосвіта вчителя.

Самоосвіта вчителя.

Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Суспільство завжди ставило і буде ставити перед вчителем високі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше ніж інші. Тому самоосвіта є головним завданням кожного вчителя.

Казка про Самоосвіту.

Дуже давно в мальовничій, науковій та висококулькурній країні Освіторія жила красуння Самоосвіта. І хоч була вона ще малою, але мала великий інтелектуальний потенціал і володіла навичками самостійного оволодіння знаннями. Йшли роки, дівчинка підростала і шляхом індивідуальної та колективної форми роботи набула особистих і творчих якостей та професійної компетентності. Всі свої знання Самоосвіта постійно вдосконалювала, оновлювала, поширювала й поглиблювала серед вчителів. За що вони були їй дуже вдячні. Адже завдяки цілеспрямованій системній роботі люди розкривали свої творчі здібності. Разом з Досвідом в Самоосвіти з'явилися сини і дочки. І звали їх: Організація, Контроль, Критичність, Розвиток, Реалізація, Оцінка, Визначення, Облік. Росли вони гордовитими, зарозумілими, пихатими і ніяк не могли вирішити хто з них найкращий. Постійні сварки засмучували Самоосвіту. І тоді вона запропонувала їм навчитися дотримуватися в житті принципів цілісності, діяльності, мобільності, раціональності, якщо вони хочуть добитися успіху. Пройшло небагато часу, а кожен з них створив свій особистий імідж та завоював авторитет серед людей. З тих пір стали їх називати: Самооцінка, Самооблік, Самовизначення, Самоконтроль, Самореалізація, Самокритичність, Самоорганізація і Саморозвиток. Запанував мир і спокій в країні Освіторії. А Самоосвіта пишається своїми дітьми, адже завдяки їм удосконалюється професійна майстерність людини.